Ukraińskie barwy zbóż. Барви українських злаків.

Halyna

Administrator

Skąd: Polska

Dołączył: 2021-05-30

Liczba postów: 55

WWW

Історія та значення вареників на українців

Історія та значення вареників на українців

В багатьох іноземних туристів Україна часто асоціюється із варениками.  На мою думку справжні українські вареники мріють скуштувати чи не всі жителі планети. Саме про них сьогодні буде йти мова. За переказами моєї прабабусі вареники із давніх-давен вважалися повноцінною українською традиційною національною стравою. Де тільки не згадуються вареники, про них співається в народних давних піснях та навіть в сучасних, пишуть вірші, малюють картини та вважають за щось святе. Вареники в давні часи подавали до столу тільки на свято, пізніше ввійшло в традицію ліпити вареники кожної неділі (так було і є до цього часу в моїй сім’ї). В українських селах Західної України вареники ліпилися найчастіше.

Є безліч видів вареників, тобто їх начинок і кожна несе якусь свою історію та своє значення для українського народу. Наприклад вареники з картоплею та сиром є найбільш популярними їх часто готували для українських землеробів на обід коли ті поверталися з поля (вважалося , що це найситніша їжа, яка додасть сили люду), вареники з сиром робилися виключно в неділю, не кожний міг собі дозволити в давні часи молочні продукти. Варенки з картоплі приносили породіллям одразу після пологів. А от без вареників із квашеною капустою не можна уявити собі жодний Святвечір ( тільки тоді тісто робиться пісне, без молока та яєць, тільки борошно, вода та сіль), також на Святий вечір можна було робити варенки із маком. За оповідями моєї бабусі налічується  більше трицяти начинок для вареників, можна робити як солені так і солодкі, і кожна смакує по-особливому і не схожа на іншу. Є також вареники із пшоном та гречкою які готувалися в 30-40 роки. В горах можна скуштувати із картоплею та бринзою, оскільки там багато овець із без проблем можна зробити цей унікальний сир, як начинку для вареників. Щодо солодких вареників то можна було робити із такими якогодами та фруктами як: вишня, малина, яблуко, чорниця, полуниця та сливи.

Особливим атрибутом для вареників є шкварки. На Західній Україні ними посипають варенки зверху, а от на Полтавщині додають до начинки в середину.  В ресторанах сьогодення вареники подають не тільки з сметаною чи шкварками, а шефи створюють спеціальні соуси за власними рецептами.

Вареники для українського народу мали не тільки споживчо-енергетичну цінність але й були атрибутом для забави чи ворожіння. Хлопці та дівчата часо ворожили на своє сімейне  майтнє. Отже, ліпили вареники, у них вкладали папірець із будь–якими чоловічими іменами, не обов’язково знайомих хлопців. Треба було уважно стежити, коли закипає вода: з яким іменем вареник спливе на поверхню першим — так і зватимуть майбутнього чоловіка; дівчина свій вареник ставили перед котом чи собакою, який був своєрідним оракулом долі. Тварина обравши певний, вказувала на першість в одружені. Але якщо кіт надкусить чийсь вареник і полише, то це значило, що й суджений і з дівчиною таке вчинить, але якщо кіт віднесе певний вареник далеко від них, то це значило, що свати з далека прийдуть і одруження буде далеке від отчого дому. Готовили вареники з певними начинками: до пирога заліплювали: сіль – аби було «вредне» життя, з певним паскудством; вату – для легкого життя, монети – на грошовий достаток; перець – на важке життя; клали ще й папірець з надписом «лялька».І цю записку – ляльку, хто матиме з нею вареник, то й матиме і дитину. На святий вечір робилися вареники із сюрпризом, тобто щасливі вареники, в них можна було додавати будь що,вважалося кому попадеться такий вареник буде мати щастя на цілий рік. Також на святий вечір незаміжні дівчата ліпили вареники із заміжньою господинею, а та розмоляючи під час ліплення мала змогу покласти до одного із вареників гіркий перець і тій якій попадеться такий сюрприз, вийде невдовзі заміж.

Вареники в Україні мають неймовірно-велике значення та історію. Сподіваюся ця історія про вареники буде перенеситись із покоління в покоління, а діти, які народяться через 20-30 років будть мати змогу їх скуштувати.